Фігнер Микола Миколайович [9(21) .2.1857, Мамадиш, нині Мамадишського району Татарської АССР, – 13.12.1918, Київ], російський співець (лірико-драматичний тенор). Займався в І. П. Прянішникова, Же. Еверарді, удосконалювався в Італії. Дебютував в 1882 в Неаполі. Виступав в країнах Європи і Південної Америки. У 1887–1907 соліст Маріїнського, потім приватних оперних театрів, в 1910–15 соліст і директор оперної трупи Петербурзького народного будинку. Завдяки вокальній майстерності (голос не відрізнявся красою тембру), сценічному темпераменту і виразній грі Ф. створив яскраві різнохарактерні образи: Герман і Водемон (перший виконавець), Ленський («Пікова пані», «Іоланта», «Євгеній Онегин» Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» Мусоргського), Владимир («Дубровський» Направника, перший виконавець), Отелло («Отелло» Верді), Хозе («Кармен» Бізе) і ін. мистецтво Ф. високо цінував П. І. Чайковський, що присвятив співцеві цикл романсів ор. 73.
Літ.: Старк Е. (Зігфрід), Петербурзька опера і її майстри. 1890–1910, М. – Л., 1940; Льовік С., Записки оперного співця, 2 видавництва, М., 1962.
