Фталоціанінові фарбники, група фарбників — похідні тетрабензотетраазопорфіріна (фталоцианіна) і його комплексні з'єднання з металами. З Ф. до. найширше застосовується фталоцианін міді — пігмент блакитного кольору.
Важливе значення для використання Ф. до. має їх поліморфізм: так, наприклад, для I відомі a-, b- і g-модіфікації, що істотно розрізняються за кольором і стійкості в органічних розчинниках.
Отримують I нагріванням при 160—200 °С фталевого ангідриду з сечовиною, хлоридом міді (Cucl) і каталізатором (наприклад, As 2 O 5 ) в середовищі трихлорбензолу, нітробензолу або нагріванням фталодінітріла C 6 H 4 (CN) 2 з Cucl; у останньому випадку зазвичай утворюється частково хлорований блакитний пігмент Потім для здобуття a- і g-форм I розчиняють і переосаждают відповідно з 98 і 60%-ній сірчаної кислоти, а для здобуття b-формі I механічно подрібнюють у присутності органічних розчинників і хлориду або сульфату натрію.
Ф. до., що містять 14—16 атомів хлору в бензолових залишках (пігмент яскраво-зеленого кольору), отримують хлоруванням I. Розчинні у воді прямі Ф. до. отримують сульфуванням I.
Реактивні фарбники бірюзового кольору синтезують, діючи на I хлорсульфонової кислотою і тіонілхлорідом, а потім, перетворюючи отриманий тетрасульфохлорід на сульфамід, — взаємодією з ароматичними амінами, що містять активні групи. Водорозчинні Ф. до., так звані алциани, або цианали, ізотіуронієвиє солі, що є, I, містять 1—3 групи
Їх отримують дією на I спочатку параформальдегіду і соляної кислоти, а потім тетраметілтіомочевіни; при нанесенні на тканину ці Ф. до. після обробки парою утворюють в порах волокна пігмент. Інший метод здобуття Ф. до. в процесі фарбування — взаємодія 1-аміно-3-іміноїзоїндоліна (фталоцианоген, або фталоген II) і солей міді у присутності органічних розчинників; міцний пігмент утворюється при нагріванні просоченою цією сумішшю тканини до 120—150 °С.
II
Нерозчинні у воді Ф. до. широко використовуються як пігменти у виробництві поліграфічних фарб, пластмас, гуми і др.; водорозчинні (прямі, активні, сірчисті і ін.) — для фарбування тканин.
Центральні фрагменти Ф. до. і біологічних пігментів — гемоглобіну і хлорофілу мають схожу будову.
Літ.: Чекалін М. А., Пасет Би. Ст, Іоффе Б. А., Технологія органічних фарбників і проміжних продуктів, [Л.], 1972.
