Фталеві кислоти, бензолдикарбонові кислоти, C 6 H 4 (COOH) 2 , дикарбонові кислоти ароматичного ряду: орто- (або просто фталева), мета- (ізофталева) і пара- Ф. до. (терефталева); безбарвні кристали, t пл 200°С (з розкладанням), 348°С і 425°С (у запаяному капілярі) відповідно.
про -Ф. до. отримують і використовують головним чином у вигляді її ангідриду (див. Фталевий ангідрид ). Практичне значення мають складні ефіри про -Ф. до. C 6 H 4 (COOK) 2 — висококиплячі рідини, вживані як пластифікатори полівінілхлориду, полістиролу і багатьох ін. полімерів (див. Дібутілфталат, Діоктилфталат ), як манометричні рідини, репелентів, наприклад диметилфталат; динітрил о- Ф. до. (фталонітріл) використовують у виробництві фталоціанінових фарбників і поліфталоцианінов. Практичне значення мають циклічний імід (фталімід ), діхлорангидрід (фталілхлорід) і фталазол . Широко застосовуються поліефірниє смоли на основі про -Ф. до. і багатоатомних спиртів, наприклад гліцерину і пентаеритриту, званих відповідно гліфтальовимі і пентафталевими смолами (див. Смоли алкіду ).
м- Ф. до. і п- Ф. до. отримують окисленням м- і п-ксилолов . На їх основі в промисловості виробляють ароматичні поліаміди, наприклад полі- м-код -феніленізофталамід, і поліарілати . Взаємодією п- Ф. до. або її діметілового ефіру з етилгліколем отримують поліетилентерефталат, використовуваний у виробництві поліефірних волокон .
