Франки (лат. Franci, йому.(німецький) Franken), група зап.(західний)-герм. племен (хамави, бруктери, усибети, тенктери, сугамбри і ін.), що об'єдналися в племінний союз, що вперше згадується в середині 3 ст У літературі підрозділяються на 2 групи. Ядро однієї з них, умовно іменованою ніжнімі або північними Ф. (пізніше – західними Ф.), складали салічні (приморські; від кельтськ. sal – море) Ф. що жили спочатку по р. Ейсел а до середини 4 ст що розселилися в нізовьях Рейну аж до Шельди (обл. Токсандрія). До 2-ої групи відносять Ф., що жили вище по берегах Рейну аж до Майна (Ф. цієї групи пізніше стали іменувати ріпуарськимі – береговими; від латів.(латинський) ripa – беріг). Салічні Ф. в середині 4 ст були розбиті римлянами, але залишені в Токсандрії на правах федератов; у 451 брали участь в Каталаунськой битві проти гунів. До початку 5 ст салічні Ф. оволоділи Галлієй до Сомми. Суспільний устрій салічних Ф., що знаходилися на стадії переходу від землеробської общини до общине-марці, знайшов віддзеркалення в Салічній правді . В ході подальшого франкського завоювання Галії утворилося Франкськоє держава (кінець 5 – середина 9 вв.(століття)), в якому Ф., що представляли пануючу етнічну групу, складали незначну меншість населення (особливо на південь від Сени; на південь же від Луари поселення Ф. взагалі налічувалися одиницями). Будучи асимілюють місцевими галло-рім. населенням, Ф., що жили в межиріччі Мааса і Луари, увійшли надалі як один з компонентів до складу північнофранцузької, а також валлонської народностей, а Ф. на південь від Луари – до складу южнофранц. (провансальською) народності. Довше зберігали етнічну самобутність Ф., що жили по середньому перебігу Рейну і в басейні Мааса, склали основу обласної групи франконцев, а також Ф., що мешкали в басейні нижнього Рейну, які зіграли значну роль в етногенезі голландців, фламандців.
