Франклін (Franklin) Джон (16.4.1786, Спілебі, Лінкольншир, – 11.6.1847, о. Кинг-Уїльям), англійський полярний дослідник, моркой офіцер. У 1818 командував судном «Трент» – одним з двох суден експедиції Д. Бьюкена, метою якої було пройті до Берінга протоці північно-східним дорогою, через Північний полюс. Проте, досягнувши до С. від Шпіцбергена 80° 34'' с. ш.(північна широта) і зустрівши важкі льоди, судна обернули назад. У 1819–22 очолив експедицію, яка пересікла канадську територію від Йорк-Факторі на Гудзоновом затоці до затоки Коронейшен, досліджувала ділянку сівши.(північний) побережжя американського материка поблизу гирла р. Коппермайн і після важкого зворотного переходу прибула до Гудзонову затоці. У 1825–27 Ф. на чотирьох парусних шлюпках спустився до гирла р. Макензі; звідти Ф. на двох шлюпках попрямував уздовж побережжя на З., а загін під командуванням Дж. Річардсона на двох інших рушив на Ст, потім по рр. Коппермайн, Діс до Великого Ведмедячого озера і звідти до Ю. знову по р. Макензі. Обома групами були обстежені сівба.(північний) береги Америки від 148° 52'' до 109° 25'' з. д.(західна довгота) і значні території у Великого Ведмежого і Великого Невільницького озер.
В 1845 Ф. очолив експедицію на судах «Еребус» і «Терор» для відшукання Північно-західного проходу, експедиція кінчилася загибеллю всіх її учасників; залишки її були виявлені на березі о. Кинг-Уїльям Ф. Л. Мак-Клінтоком під час плавання в 1857–59. На честь Ф. названі на Алясці і в Канаді мис, гори, заливши і проливши.
Соч.: Narrative of а journey to the shores of the Polar sea, in the years 1819–22. [t. 1–2], L., 1823; Narrative of а second expedition to the shores of the Polar sea in the years 1825–1827, L., 1829.
Літ.: Арктичні походи Джона Франкліна, Л., 1937; Магидовіч І. П., Історія відкриття і дослідження Північної Америки, М., 1962; Давидов Ю. Ст, Джон Франклін, 2 видавництва, М., 1974.
