Фохт Олександр Богданович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фохт Олександр Богданович

Фохт Олександр Богданович [16(28) .9.1848, Москва, – 23.8.1930, там же], радянський патолог і терапевт, один з основоположників експериментальною кардіології і клінико-експеріментального напряму в патології . В 1870 закінчив медичний факультет Московського університету. З 1880 професор кафедри загальної патології там же. Організатор (1891) і керівник інституту загальної і експериментальної патології при Московському університеті і одночасно з 1906) викладач загальної патології Московських вищих жіночих курсів. У 1911 на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. А. Кассо вийшов у відставку. У 1912 заснував інститут загальної патології при 2-ій лікарні Градськой (з 1930 кафедра патологічної фізіології 2-го Московського медичного інституту). З 1917 знову професор Московського університету. У 1920–23 читав курс органопатології у Вищій медичній школі.

  Основні праці по вивченню пристосовних, компенсаторних реакцій організму на дію хвороботворних чинників, ролі нервових і гуморальних механізмів регуляції функцій при патології серцево-судинною, ендокринною, лімфатичною і мочевиделітельной систем. Розробив експериментальні моделі патології серця і показав значення колатерального кровообігу при закритті різних гілок вінцевих артерій; виявив депрессорний ефект роздратування центральних кінців печінкових гілок блукаючих нервів; встановив рефлекторні порушення сердечної діяльності при емболії легеневої артерії. Створив наукову школу.

  Соч.: Дослідження про запалення навколосерцевої сумки, М., 1899; Про функціональні і анатомічні порушення серця при закритті вінцевих артерій, М., 1901; Про порушення кровообігу і діяльності серця при емболії легеневої артерії, М., 1903 (совм. із Ст До. Ліндеманом); Лекції загальної патології, [кн.] 1–2, М., 1910–13; Патологія серця, 3 видавництва, М., 1920.

  Літ.: Андрєєв Ф. А., З історії московської школи патологів, «Архів патології», 1949, т. 11, ст 6; Актуальні питання патологічної фізіології, М., 1969, с. 32–37.

  Ю. А. Шилініс.