Фотій (Photios) (між 810 і 827, Константинополь, – між 891 і 897), візантійський церковно-політичний діяч, письменник. Патріарх Константинополя в 858–867 і в 877–886. Виступав з критикою імператорського деспотизму, стверджуючи, що патріарші і імператорські власті равнозначими. Сприяв поширенню впливу візантійської церкви на слав.(слов'янський) землі (у Болгарії, Моравії, на Русі), що привело його до конфлікту з папством (див. в ст. Розділення церков ) . Основне вигадування: «Міріобібліон» (перше середньовічне бібліографічне вигадування з елементами літературної критики), богословські трактати (проти єресі павлікиан і ін.), проповеді-гомілії (у двох з яких він згадує про похід 860 Русі на Константинополь), листи (важливі відомості, що містять, по внутрішній і зовнішньополітичній історії Візантії). Позбавлений влади в 886 імператором Льом VI, Ф. помер в засланні.
Літ.: Каждан А. П., Соціальні і політичні погляди Фотія, в збірці: Щорічник Музею історії релігії і атеїзму, т. 2, М. – Л., 1958, с. 107–36; Dvornik F., The Photian schism, Camb., 1970; його ж, Photian and Byzantine ecclesiastical studies, L., 1974; Lemerle P., Le premier humanisme byzantin. P., 1971, р. 177–204.
