«Міріобібліон», «Міріобіблон» (греч. Myriobiblíon — безліч книг) або «Бібліотека» (справжня назва — «Опис і перерахування прочитаних нами книг»), перша середньовічна бібліографічна праця, складена константинопольським патріархом Фотієм (9 ст). Складається з анотацій (т.з. кодексів) 280 творів старогрецьких і візантійських авторів (хронологічно від 5 ст до н.е.(наша ера) до 9 ст н.е.(наша ера)). Що анотуються вигадування (у своїй переважній більшості прозаїчні) з тематики всілякі: історичні, географічні, богословські і ін. (158 церковних і 122 світських). У деяких кодексах дани зведення про авторів, критичні оцінки їх творів. Серед охарактеризованих в «М-коді.» вигадувань — близько 60 світських і близько 100 церковних вигадувань, нині загублених (повністю або частково).
Публ.: Photius bibliothèque, t. 1—4,6, P., 1959—71.
