Фотохромниє матеріали
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фотохромниє матеріали

Фотохромниє матеріали у фотографії, матеріали, в яких використовується явище фотохромізму органічних і неорганічних речовин: один з нових (що набули поширення з 60-х рр. 20 ст) типів світлочутливих матеріалів для реєстрації зображень, запису і обробки оптичних сигналів. Залежно від сфери застосування Ф. м. виготовляють у вигляді: рідких розчинів; полімерних плівок; тонких аморфних і полікристалічних шарів на гнучкій і жорсткій підкладці; силікатних і полімерних стекол; монокристалів.

  Найбільшого поширення набули полімерні Ф. м. на основі органічних сполук (спіропіранов, дітізонатов металів і ін.), фотохромниє силікатні стекла, що містять мікрокристали галогенідів срібла (Agbr, Agcl і ін.), активовані кристали лужно-галоїдних з'єднань (наприклад, Kcl, KB(короткі хвилі)r, NAF), солей і оксидів лужноземельних металів з добавками (наприклад, Caf 2 /la, Ce; Srtio 3 /fe + Мо).

  Вживання Ф. м. у фотографії визначається наявністю у них таких властивостей, як виключно висока роздільна здатність (теоретично мінімальний елемент зображення може мати розмір порядку розміру молекули або елементарного вічка кристала, тобто менш одного нм ), можливість здобуття зображення безпосередньо під дією світла, тобто практично в реальному масштабі часу (час запису обмежується тривалістю елементарних фотопроцесів і може бути менш 10 -8 сік ) , зміна в широких межах часу зберігання записаної інформації (від 10 -6 сік до декількох місяців і навіть років), можливість перезапису і виправлення зображення за допомогою теплової або світлової дії. Залежно від типа Ф. м. можна отримувати негативне або позитивне багатоколірне зображення під дією випромінювання в діапазоні від рентгенівського до мікрохвильового.

  Світлочутливість Ф. м. на 4–7 порядків нижчий, ніж в галогенсеребряних фотоматеріалів, тому особливий інтерес представляє вживання Ф. м. в лазерних системах, забезпечуючий запис і обробку оптичної інформації в потужних потоках випромінювання в реальному масштабі часу.

  Окрім використання в традиційних областях фотографії, Ф. м. знаходять вживання в системах відображення динамічної інформації, швидкісної оптичної обробки оптичних і електричних сигналів, як елементи оперативною пам'яті ЕОМ(електронна обчислювальна машина) (де швидкодія і багатократність використання Ф. м. особливо важливі), в системах мікрофільмування і мікрозаписи, в голографія (де особливо істотний високий дозвіл Ф. м.), при фотомаскуванні в кольоровій фотографії і друк (де за допомогою Ф. м. можна створювати спектральні або контурні маски, що коректують, у момент експонування або друкування), а також в оптоелектроніці, дозиметрії, актинометрії, в оптичних затворах, що автоматично змінюють пропускання світла залежно від рівня освітленості, і багато ін.

  Літ. див.(дивися) при ст. Фотохромізм .

  Ст А. Барачевський, Л. А. Картужанський.