Фотореактівация, зменшення ушкоджувальної дії ультрафіолетового випромінювання на живі клітини при подальшій дії на них яскравим видимим світлом. Ф. відкрита в 1948 І. Ф. Ковальовим (СРСР), А. Келнером і Р. Дульбекко (США) в результаті дослідів, проведених на інфузоріях парамециях, коловертках, конідіях грибів, бактеріях і бактеріофагах. У основі Ф. лежить ферментативне розщеплювання на мономери пірімідінових димірів, що утворюються в ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) під впливом ультрафіолетового випромінювання. Ф. виникла в процесі еволюції як захисне пристосування від згубної дії уф-компонента сонячного випромінювання і є одній з найважливіших форм репарації живих організмів від пошкоджень їх генетичного апарату.
Літ.: Ковальов І. Ф., Вплив видимої ділянки спектру променистої енергії на динаміку патологічного процесу в клітці, пошкодженій ультрафіолетовими променями, в кн.: Вчені записки Українського експериментального інституту очних хвороб, т. 1, Од., 1949; Відновлення кліток від пошкоджень, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963; Сміт До. і Хенеуолт Ф., Молекулярна фотобіологія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972.
