Формфактор електромагнітний, функція, що характеризує розподіл електричного заряду (електричний Ф.) або магнітного моменту (магнітний Ф.) усередині якої-небудь мікросистеми (атома, атомного ядра) або елементарної частки. Ф. атома визначається розподілом атомних електронів (див. Атомний чинник ) , Ф. ядра – в основному розподілом нуклонів (протонів і нейтронів) у ядрі; у останньому випадку вклад у Ф. вносять віртуальні мезони, обмін нуклонів якими обумовлює ядерні сили. Наявність Ф. встановлено і для сильно взаємодіючих елементарних часток – адронів, наприклад нуклонів, пі-мезонів . З експериментів по пружному розсіянню електронів (і мюонів ) високої енергії на адронах витікає, що розмір області, по якій розподілені електричні заряди і магнітні моменти адронів, складає по порядку величини 10 -13 див. Ці дані безпосередньо свідчать про складну структуру адронів (див. Сильні взаємодії ) . В той же час досвід вказує на те, що зарядовий радіус електрона (і мюона) принаймні менше ніж 10 -15 див.
По аналогії з електромагнітним Ф. вводиться слабкий Ф. адронів, що характеризує розміри адронів в процесах слабкої взаємодії .
