Фольмер (Volmer) Макс (3.5.1885, Хильден, Рейнланд, – 3.6. 1965, Бабельсберг, Потсдам), німецький фізико-хімік, член Німецькою АН(Академія наук) в Берліні (1934). Після закінчення (1910) Лейпцігського унта працював асистентом; у 1920 – 22 професор Гамбургського унта; з 1922 професор Вищої технічної школи і директор Інституту фізичної хімії і електрохімії в Берліні В 1945–55 працював в СРСР. У 1956–58 Ф. – президент Німецької АН(Академія наук) у Берліні. Основні праці присвячені теоретичному і експериментальному дослідженню процесів утворення нових фаз, що мало велике значення для розвитку теорії виникнення і зростання кристалів (зокрема, Ф. спільно з Т. Ерделі-вантажем била розроблена теорія освіти і зростання кристалів при електроосадженні металів). Ф. досліджував кінетичній закономірності процесів плавлення; розвинув нову теорію електрохімічної поляризації (теорію сповільненого розряду); виявив роль збуджених молекул і атомів в елементарному фотохімічному процесі; виконав ряд робіт по кінетиці гетерогенних хімічних реакцій. Іноземний член АН(Академія наук) СРСР (1958).
