Фольга (польськ. folga, від йому.(німецький) Folie, від латів.(латинський) folium – аркуш), стрічка (шириною 5–1000 мм і товщиною 0,001–0,2 мм ) з кольорових, рідких, благородних металів і сталі. Традиційний спосіб здобуття Ф. товщиною 0,02 мм і більш – рулонне плющення з натягненням в багатовалкових станах (4-, 6- або 12-валкових); тоншу Ф. (0,0045–0,01 мм ) виготовляють плющенням здвоєних заготовок (з подальшим розділенням). Для здобуття Ф. мінімальної товщини з труднодеформіруємих матеріалів, плющення яких складне або неможливе, а також біметалічною або багатошаровою Ф. з шарами з різних металів і сплавів застосовують вакуумний випар розплавленого металу з конденсацією його пари на спеціальній стрічці-підкладці і подальшим відділенням від неї Ф. Наїболєє поширена алюмінієва Ф. – гладка, витиснена, без покриття, а також анодована, труєна, лакована або забарвлена. Випускають також кашированную Ф. (склеєну з папером, плівкою, тканиною); це підвищує експлуатаційні характеристики Ф. і забезпечує економію металу. З Ф. виготовляють обкладання конденсаторів, аноди радіоламп, екрани кабелів і деталей радіоапаратури, датчики опору, стільникові заповнювачі авіаційних шумопоглинаючих конструкцій, друкарські форми; Ф. використовують для упаковки харчових продуктів, тютюнових, парфюмерних і хімічних виробів і т.д.
Літ.: Черняк С. Н., Карасевіч Ст І., Коваленко П. А., Виробництво фольги, 2 видавництва, М., 1968.
