Фодор (Fodor) Йожеф (16.7.1843, Лакоча, – 20.3.1901, Будапешт), угорський гігієніст і епідеміолог, академік Угорської АН(Академія наук) (1883). Медичну освіту здобув у Віденському і Будапештському університетах (1865). З 1872 професор кафедри судової медицини в Коложварськом університеті (Клуж), з 1874 професор кафедри загальної гігієни, декан (1886–94) і ректор (1894–1895) медичного факультету Будапештського університету. Розробив оригінальні методи визначення пилу в повітрі (трубка Ф.) і вологості грунту. Одним з перших вказав на залежність виникнення епідемій кишкових інфекцій від якості питної води. Займався питаннями гігієни живлення і шкільної гігієни. Вперше в Європі організував курси по підготовці шкільних лікарок. Особливу увагу приділяв проблемам розвитку соціальної гігієни, в області якої співробітничав с М. Петтенкофером і Дж. Саймоном . Почесний член гігієнічних суспільств Великобританії, Німеччини, Італії, Іспанії, Фінляндії і Міжнародної гігієнічної асоціації. Редактор журналу «Здоров'я» («Egeszseg», 1887–1901).
Соч.: Hygienische Untersuchungen üer Luft, Boden und Wasser, insbesondere auf ihre Beziebiingen zu den epidemischen Krankheiten, Bd 1–2, Braunschweig, 1881–82; у русявий.(російський) пер.(переведення): Здоровий житловий будинок. Лекції..., СП(Збори постанов) Би, 1878.
Літ.: Зволікай І., І. Федор – основоположник угорської гігієнічної науки, «Гігієна і санітарія», 1960 № 3; Antall J., Faludy А., До а pronczay K., Joszef Fodor and Public Health in Hungary, в кн.: Medical history in Hungary. 1972, Bdpst, 1972.
