Феррід [англ. ferreed, від fer (rit) – ферит і reed – язичок], швидкодіючий комутаційний пристрій, електромагнітний, що є, реле з герметизованими контактами (див. Геркон ) . Сердечник обмотки, що управляє, Ф. виготовляють з магнітно-твердого матеріалу (наприклад, феритів, вікаллоя). Розрізняють Ф. послідовні ( мал. , а), такі, що містять 1 магнітопровід, і паралельні ( мал. , би) – з 2 магнітопроводами. По-перше при пропусканні через обмотку, що управляє, короткочасного імпульсу струму (позитивною або негативною полярності) сердечник намагнічується і контактні пластини під дією магнітного поля замикаються. Для розмагнічування сердечника (і розмикання пластин) через обмотку, що управляє, пропускають імпульс струму зворотної полярності (при цьому струм не повинен перевищувати значення, достатнього для вторинного замикання пластин унаслідок перемагнічування сердечника). У других для замикання пластин використовують паралельне намагнічення сердечників (при якому через обидві керівники обмотки пропускають струми, однакові по величині і напряму), а для їх розмикання – послідовне намагнічення (пропускають струми, рівні по величині, але направлені протилежно). У таких Ф. струм розмикання не має обмеження зверху.
Існують також Ф. з декількома обмоткамі, що управляють. У деяких Ф. застосовують геркони з пластинами з магнітного матеріалу з прямокутною петлею гістерезису, в цьому випадку обходяться зовсім без сердечників (такі Ф. називаються Ф. з внутрішньою магнітною пам'яттю, рідше – ремрідамі, або меморідамі).
Струм спрацьовування у Ф. складає 8–10 а , час намагнічення (розмагнічування) – від 10 до 300 мксек. Ф. використовують в комутаційних системах квазіелектронних автоматичних телефонних станцій, в логічних пристроях обчислювальної техніки і т.д.
Літ.: Лутов М. Ф., Квазіелектронні АТС, М., 1968; Ферріди, М., 1972.
