Фермі (Fermi) Енріко (29.9.1901, Рим, – 28.11.1954, Чикаго), італійський фізик, що вніс великий вклад до розвитку сучасної теоретичної і експериментальної фізики. Після закінчення в 1922 Пізанські університети вчився в Германії і Нідерландах. У 1926–38 професор Римського університету; Ф. зробив великий вплив на формування італ.(італійський) школи сучасної фізики. У 1938 він емігрував з фашистської Італії. У 1939–45 професор Колумбійського університету, керував дослідницькими роботами США в області використання ядерної енергії. З 1946 професор університету Чикаго.
Ф. брав діяльну участь в створенні основ квантової фізики. У 1925 він розробив статистику часток, що підкоряються Паулі принципу (див. Фермі – Дираку статистика ) . В 1934 створив кількісну теорію b-розпаду, засновану на припущенні Ст Паулі про те, що b-частки випускаються одночасно з нейтрино. У 1934–38 Ф. із співробітниками вивчав властивості нейтронів і практично заклав основи нейтронної фізики; вперше спостерігав штучну радіоактивність, викликану бомбардуванням нейтронами ряду елементів (в т.ч. урану), відкрив явище уповільнення нейтронів і створив теорію цього явища (Нобелівська премія, 1938). У грудні 1942 Ф. вперше удалося здійснити ядерну ланцюгову реакцію в побудованому їм першому в світі ядерному реакторі, де як сповільнювач нейтронів використовувався графіт, як пальне – уран.
Останні роки життя займався фізикою високих енергій. Вперше почав експериментальні дослідження взаємодій заряджених p-мезонів різних енергій з воднем і отримав ряд фундаментальних результатів. Ф. належать також теоретичні роботи в області фізики високих енергій (статистична теорія множинного утворення мезонів в зіткненні двох нуклонів, теорія походження космічних променів і ін.).
Соч.: Zur Quantelung des idealen einatomigen Gases, «Zeitschrift für Physik», 1926, Bd 36, Н. 11/12; Artificial radioactivity produced by neutron bombardment, «Procedings of the Royalsociety», s. A, 1934, v. 146 № 857; то ж, там же, 1935, v. 149 № 868 (спільно з ін.); On the absorption and the diffusion of slow neutrons, «Physical Review», s. 2, 1936, v. 50 № 10 (спільно з E. Amaldi); Tentative diunateoria dei raggi «b», «Nuovo Cimento», 1934, v. 11 № 1; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Ядерна фізика, М., 1951; Лекції з атомної фізики, М., 1952; Елементарні частки, 2 видавництва, М., 1953; Молекули і кристали, М., 1947; Елементарна теорія казанів з ланцюговими ядерними реакціями, «Успіхи фізичних наук», 1947, т. 32, ст 1, с. 54–65; Лекції про p-мезоні і нуклони, М., 1956; Наукові праці, т. 1–2, М., 1971–1972; Термодинаміка, 2 видавництва, Хар., 1973.
Літ.: Понтекорво Б., Енріко Фермі, «Успіхи фізичних наук», 1955, т. 57, ст 3; Фермі Л., Атоми у нас удома, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958.
