Фенілон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фенілон

Фенілон, торгівельна назва, прийнята в СРСР для лінійного ароматичного поліаміду, – полі- м-код -феніленізофталаміда, [– Hmc 6 H 4 Nhocc 6 H 4 CO –] n (у США він відомий під назвою «номекс»).

  Ф. отримують поліконденсацією діхлор-ангідріду ізофталевої кислоти і м-коду-фенілендиаміду в емульсії або розчині. Ф. – полімер білого кольору, t стеклов .270 °С; при нагріванні до 340–360 °С він кристалізується, t пл 430°С; молярна маса 20 000–120 000. Розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті, діметілацетаміде і диметилформаміді, що містять добавки, наприклад Licl або Cacl 2 ; не горить, хімічно стійкий в киплячій воді, до дії палив, масел, деяких мінеральних і органічних кислот, лугів, стійок до дії радіації, поразці плісневими грибками. Вироби з ф. характеризуються високими міцністю (при стискуванні і вигині 240 Мн/м-коду 2 , або 2409 кгс/см 2 ) і діелектричними властивостями (тангенс кута діелектричних втрат 0,01) в інтервалі температур від –70 до 250 °С. Ф. застосовують для здобуття волокна, електроізоляційного паперу, лаку і плівок, а також як конструкційний і антифрикційний матеріал в електротехнічній радіотехнічній і машинобудівній промисловості. Волокна і плівки з Ф. отримують формуванням з розчинів, вироби – пресуванням і пресом-литвом при шукай 320–340 °С.

  Л. Би. Соколів.