Фарбувальні рослини
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фарбувальні рослини

Фарбувальні рослини, рослини, що виробляють і містять в своїх органах (корінні, стеблах, листі, квітках, плодах, насінні) і тканинах (деревині, корі) фарбувальні речовини, увязнені в пластидах або розчинені в клітинному соку. Фарбники виявлені в багатьох тисяч видів рослин. Проте для промислового використання придатні лише До. р. з високим вмістом фарбників, що дають стійке фарбування. З більшості До. р. фарбники отримують екстрагуванням гарячою водою, кислими або лужними розчинами, з деяких — вичавкою соку. Один і той же фарбник може давати різне забарвлення на різних тканинах і по різних протравах.

  До появи синтетичних фарбників, виробництво яких простіше і дешевше, для забарвлення тканин застосовували переважно рослинні фарбники. Для деяких цілей рослинні фарбники незамінні і нині, наприклад в килимовому виробництві і для забарвлення харчових продуктів, косметичних виробів. З тропічних і субтропічних До. р. найбільш відомі: ряд видів індігофери (дають індиго і басму), кампешевоє дерево (містить гематоксилін ), ряд видів дуба в Північній Америці (дають кверцитрон ), куркума (містить жовтий фарбник куркумін) і ін. У СРСР добре відомі наступні До. р.: ряд видів ялівцю (шишки, або «ягоди») з речовинами, що дають жовте, коричневе, зеленувато-сіре («хакі») або фіолетове фарбування; лук (відвар лушпиння — коричнева фарба); шафран (у рильцях містить помаранчеву фарбу, придатну для підфарбовування харчових продуктів); жівокость (з пелюсток отримують яскраво-жовту фарбу); вайда (у соку свіжого листя є індиго ); дрік (у квітках і листі знаходиться жовта фарба, що вживається в килимовому виробництві); молочай (екстракт із стебел і соцветій — фарбник кольору «хакі»); марена (у корінні містить червону фарбу — крапп, що застосовувалася в килимовому виробництві); нігтики (у квітках яких жовта фарба, придатна для підфарбовування жирів, наприклад маргарину); сафлор (у квітках червона фарба — картамін); хна, або хенна (у корінні містить помаранчеву фарбу — хну); ряд видів лишайників дає лакмус і багато ін.

  Літ.: Майер Ф., Природні органічні фарбувальні речовини, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1940; Павлов Н. Ст, Дикі корисні і технічні рослини СРСР, М., 1942; Федоров А. А., Розен Би. Я., Фарбувальні рослини СРСР, в кн.: Рослинна сировина СРСР, т. 1, М.— Л., 1950.

  Ст Н. Вехов.