Індиго
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Індиго

Індиго (ісп. indigo, через лат.(латинський) indicum, від греч.(грецький) indikós — індійський),

загрузка...

темно-синя кристалічна речовина температура плавлення 390—392 °С (з розкладанням), нерозчинний у воді, спирті, слабо розчинно в інших органічних розчинниках. І., відомий з глибокої старовини фарбник, добувався з індігоносних рослин (наприклад, Indigofers tinctoria); широко застосовувався для кубового фарбування (див. Фарбування ) бавовни і шерсті в синій колір. Основний спосіб здобуття І. полягає в перетворенні аніліну взаємодією з хлороцетовою кислотою у фенілгліцин, який піддають лужній плавці; індоксил, що утворюється при цьому, окислюють в І. киснем повітря. При відновленні І. утворюється його лейкопроїзводноє — «біле І.», натрієва сіль сірчанокислого ефіру якого називається індигозолем (див. Кубозолі ). Із-за недостатньо високій міцності забарвлень І. витиснений іншими кубовими фарбниками. З'ясування будови і розробка методів синтезу І. в кінці 19 ст послужили поштовхом для розвитку виробництва індигоїдних фарбників .

 

  Літ. див.(дивися) при ст. Індигоїдні фарбники .

  Ю. Е. Герасименко.