Фанфара (італ. fanfara, від франц.(французький) fanfare),
1) мідний духовий сигнальний музичний інструмент; подовжена труба без вентилів.
2) Трубний сигнал урочистого або войовничого характеру. Зазвичай Ф. складаються із звуків мажорного трезвучия. Використовуються і в симфонічній, оперній музиці («Фіделіо», а також увертюри «Леонора» № 2 і № 3 Бетховен, «Аїда» Верді, де передбачено виконання їх на спеціальних інструментах – Ф., «Італійське каприччіо» Чайковського і ін.). У 2-голосних Ф. широко застосовуються т.з. валторнові ходи. Зустрічаються Ф. і у вигляді невеликих п'єс для труб і литавр, труб, валторн і тромбонів і ін.
