Труба (муз. інструмент)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Труба (муз. інструмент)

Труба (від древневерхненемецкого trumba), духовий музичний оркестровий і сольний інструмент високого регістра. Складається з циліндрової трубки, перехідної в кінці в конічну. Трубка зігнута зазвичай в один зворот і складає одне ціле з розтрубом. Діаметр трубки близько 11 мм , довжина каналу близько 1500 мм . Т. без вентилів були введені в оперний оркестр на початку 17 ст (композитором До. Монтеверді). У 1816 з'явилися перші Т. з хроматичним звукорядом, забезпечені помповим вентильним механізмом, в 1828—32 — з циліндровим вентильним механізмом. Ці Т. незабаром повністю витіснили безвентильні. Різновиди: мала Т., або Т.-пикколо, альтова Т. (введена Н. А. Рімським-корсаковим), басова Т. (введений Р. Вагнером). По вказівках Дж. Верді була сконструйована так звана єгипетська Т. — пряма витягнута Т. з одним вентилем.