Фань Чжень (близько 450 – 515), китайський філософ-матеріаліст. Автор трактату «Шень ме лунь» («О знищенні душі»), направленого проти учення махаяни про замогильне життя. Трактат написаний у формі діалогу і розглядає взаємовідношення душі і тіла. Ф. Ч. вважає, що душа – функція тіла і знищується з його смертю; всі частини тіла – одночасно частини душі. У запереченні безсмертя душі Ф. Ч. бачить важливий засіб звільнення людей від страху перед муками пекла і надії на замогильну подяку.
Літ.: Чжунго сисян тунши (Історія китайської ідеології), т. 3, Пекін, 1957, с. 373–403; Balazs E., The first Chinese materialist, в його кн.: Chinese civilization and bureaucracy, New Haven, 1966, р. 255–76.
