Устюрт, плато, розташоване між Мангишлаком і затокою Кара-Богаз-гол на З., Аральським морем і дельтою Амударьі на Ст, в Казахській РСР і Узбецькій РСР. Площа близько 200 000 км. 2 . По краях В. обрамувало обривистими уступами (лагодженнями) заввишки до 150 м-код і більш. заввишки до 370 м-код (на Ю.-З.(південний захід)). Складено переважно породами неогена (вапняками, мергелями, глинами, піщаниками). Неогенова товща утворює дві пологі синеклізи (на С. і Ю.), ускладнені оводовими поднятіямі і прогинами, що добре вираженими в рельєфі і відображають ступінчасту будову епіпалеозойського фундаменту.
В цілому В. є столовим плато з рядом підвищень у вигляді пологих увалов – Музбель, Карабаур і ін., і обширних замкнутих понижень – западина Северо-устюртськая з сорамі (солончаками) і масивами пісків (піски Сам і ін.), солончак Барса-Кельмес, западина Ассаке-Аудан і ін. З вилуговуванням вапняків і гіпсу пов'язані різні форми карсту . Клімат різко континентальний, сухий. Опадів мало чим більше 100 мм в рік. Грунти сіро-бурі малокарбонатні (на С.) і типові карбонатні (на Ю.). Багато, особливо на С., солончаків і сіро-бурих солончаковатих грунтів. Рослинність розріджена, складається з полинів і солянок. Пустинний ландшафт основній частині В. відноситься до типа глинистої полинової і полиново-солянкової пустелі, південно-східна частина – гліністо-щебністая пустеля. Ділянки солончакової і (на С.) піщаної пустелі. Основна частина В. служить весінньо-літньо-осінніми пасовищами,
