Успенський Віктор Олександрович [19(31) .8.1879, Калуга, – 9.10.1949, Ташкент], радянський музикант-етнограф і композитор, народний артист Туркменської РСР (1929) і Узбецької РСР (1937), доктор мистецтвознавства (1943). У 1913 закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у А. До. Лядова. Працював в Ташкенті. У 1919 один з організаторів і викладачів народної консерваторії, з 1932 науковий співробітник Науково-дослідного інституту іськусствознанія, з 1934 професор Вищої музичної школи (з 1936 – консерваторії). Керівник трьох фольклорних експедицій в Туркменії (1925–1929) і першою – у Ферганській долині (1931). Серед робіт – статті і запису зразків узб.(узбецький) і туркм.(туркменський) народної музики – «Шашмаком» (1924), «Класична музика узбеків» (1927), «Туркменська музика» (1928, спільно с В. М. Беляєвим). Твори В. на народні теми (в т.ч. «Чотири мелодії народів Середньої Азії» для симфонічного оркестру, 1934) і його музична драма «Фархад і Ширін» (по поемі А. Навої, пост.(постанов) 1936) сприяли розвитку крупних професійних форм узбецької музики. Нагороджений орденом «Знак Шани».
