Ультраізм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ультраізм

Ультраізм (іспанське ultraismo, від латів.(латинський) ultra — зовні, понад, за межами), одна з «лівих» течій в іспанській поезії, що виникло після 1-ої світової війни 1914—1918. Девіз В. — «ultra» проголосив в грудні 1918 критик Р. Кансинос Асенс. Один з вождів В. — поет і критик Р. де Торре, автор «Вертикального ультраїстського маніфесту» (1920) і збірки віршів «Гвинти» (1923), редактор журналів «Греція» («Grecia», 1919—1920) і «Ультра» («Ultra», 1921—22). В. виражав анархічний бунт дрібнобуржуазної інтелігенції проти міщанської вульгарності і буржуазної обмеженості; відкидав національні культурні традиції, проголошуючи необхідність створення «нової» поезії, відповідної «динамізму» 20 ст На перший план В. висував чисто формальні шукання: відмова від рими, класичної метрики і розділових знаків, поєднання образу словесного з візуальним, виникаючим в результаті певного друкарського малюнка вірша, еліптичну образність, побудовану на чисто суб'єктивних асоціаціях. ДО В. прилучилися П. Салінас, Х. Гильен, А. Еспіна і ін. поети; у Латинській Америці його проповідником став аргентинський поет Х. Л. Борхес. Не дивлячись на популярність течії на початку 20-х рр., його прибічники не створили значних творів, а до 1923—24 воно перестало існувати.

загрузка...

 

  Літ.: Peña М. de Ia, El ultraísmo en España, Avila, 1925: Torre G. de, Literaturas europeas de vanguardia, Madrid [1925]; Gоmez de la Serna R., El ultraísmo в el creacionismo español, «Revista Nacional de Cultura», 1955 №108; Videla G., El ultraísmo, Madrid, 1963.