Ультраметаморфізм (від ультра... і греч.(грецький) metamorphоornai — піддаюся перетворенню, перетворююся), регіональний метаморфізм гірських порід в глибинних зонах земної кори, що супроводиться розвитком мігматітов . В результаті В. метаморфічні породи (гнейси, піроксен-плагиоклазовиє сланці, амфіболіти) піддаються повторному, часто регресивному, метаморфізму, пов'язаному з їх гранітизацією, при температурі 650—800 °С і літостатічеськом тиску 4—10 кбар (0,4—1 Гн/м 2 ) ; при цьому піроксени заміщаються роговою обманкою, рогова обманка — біотітом, плагиоклаз — калієвим польовим шпатом і кварцем. В результаті істотний змінюється загальний хімічний склад порід (привносяться До, Si, а також Rb, Zr, La, Ce; виносяться Na, Li, Cr, Ni, Co, Zn, Ti, V, Мо, Y, Au). Гранітизація порід при В., ведуча до утворення мігматітов, виражається в розвитку анатексиса і широкого заміщення їх кислою магмою, насиченою леткими компонентамі, уздовж шаруватості, сланцеватості, тріщинах і брекчиевих зон. Зони У.— області глибинної генерації гранітної магми, яка збагачується леткими компонентамі і набуває здатність проникати в товщі метаморфічних порід. В. властивий орогенічеськой стадії розвитку геосинклінальних рухливих зон. Термін запропонований шведським геологом П. Хольмквістом (1909).
Літ.: Маракушев А. А., Петрологія метаморфічних гірських порід, М., 1973.
