Узбой (тюркське), Західний Узбой, 1) древня долина з ланцюгом солончакових западин і озер в пустелях північно-західної Туркменії. Протягується від Сарикамишськой улоговини до Каспійського моря, обмежуючи із З.-З.(північний захід) піщану пустелю Каракуми. Довжина В. близько 550 км., а русла зі всіма закрутами — 775 км. Висота менше 50 м-код (у західній частини В. лежить нижче за рівень океану). Від Сарикамишськой западини до Каспійського моря русло знижується на 75 м. В. має типові межі русла колишньої річкової протоки, по якій ще в старовині періодично відбувався частковий стік вод Амударьі, живлячих Сарикамишськоє озеро, до Каспія. Плеса висохлої протоки зайняті солончаками і солоними озерами, а інколи і прісними водоймищами (за рахунок підземного живлення). У руслі є уступи — залишки колишніх порогів; уздовж русла протягуються характерні для річкової долини тераси (до 4). По В. поширені саксаулові чагарники, поблизу озер зростають тамаріськ, очерет. На В., у районі озера Ясхан, виявлений крупний басейн прісної підземної води, звідки споруджений водоводів в Небіт-Даг. У руслі В. поклади різних солей.
Античні (Геродот) і середньовічні автори (Мукаддаси, Хамдаллах, Казвіні, Хафізі Абру, Абулгазі) вважали В. протокою Амударьі, що впадала в Каспійське море. У 19 — початку 20 вв.(століття) походженням і часом функціонування В. займалися багато географів і геологи, а також історик Ст Ст Бартольд ; за радянських часів — А. С. Кесь, С. П. Толстов і ін. У 1947, 1950—54, 1956 В. був вивчений археологічний. Встановлено, що в 4-м-коді — 1-ої половини 1-го тис. до н.е.(наша ера) по В. йшов стік з озера Сарикамиш в Каспійське море. На його берегах знайдені багаточисельні неолітичні стоянки, кераміка епохи бронзи, а також стоянки 7—5 вв.(століття) до н.е.(наша ера) В середині 1-го тис. до н.е.(наша ера) стік по В. припинився. Караван-сараї 10—13 вв.(століття), виявлені на берегах В. уздовж караванної стежки з Хорезма до Хорасан, забезпечувалися дощовою водою, що збиралася у великі штучні водоймища.
2) Назва сухих русел в пустинних областях Середньої Азії, що мають стік лише в короткі періоди або не мають стоку.
Літ.: Толстов С. П., По древніх дельтах Окса і Яксарта, М.. 1962; Пониззя Амударьі, Сарикамиш, Узбой. Історія формування і заселення, в збірці: Матеріали експедиції Хорезмськой, ст 3, М., 1960; Кесь А. С., Русло Узбой і його генезис, М-код.—Л., 1939 (Тр. інституту географії АН(Академія наук) СРСР, ст 30).
