Бартольд Василь Володимирович [3(15) .11.1869, Петербург, — 19.8.1930, Ленінград], радянський сходознавець, академік (1913). У 1891 закінчив Петербурзький університет (факультет східних мов) і там же займався науковою і викладацькою діяльністю (з 1901 професор). За двотомну монографію «Туркестан в епоху монгольської навали» йому була присуджена вчена міра доктора історії Сходу.
що Сформувався як учений в умовах буржуазного суспільства, Би. стояв в основному на позиціях ідеалістичного розуміння історичного процесу. Проте його завжди цікавили питання соціально-економічної історії і положення народних мас. Велике наукове значення мають праці Б. по історії Середньої Азії, в яких використаний багатющий матеріал арабських, персидських і місцевих авторів. Би. — автор робіт по історії ісламу: «Іслам» (1918), «Культура мусульманства» (1918), «Мусульманський світ» (1922), «Мусейліма» (1925) і ін. У них він дав критичний огляд найважливіших праць арабських і західноєвропейських авторів, виробив перевірку мусульманських відомостей, зібрав величезний, добре відібраний фактичний матеріал, багато в чому по-новому освітив історію початкового ісламу, його поширення у народів Сходу і розвитку мусульманської культури. Виводи і спостереження Б. збагатили світове ісламознавство, але окремі його положення і пояснення спірні. Великий науковий результат був досягнутий Би. у праці «Халіф і султан» (1912), в якому він довів, що уявлення про передачу духовної влади аббасидського халіфа турецькому султанові Селіму I в 16 ст є легендою, що з'явилася лише в 18 ст
В працях Би. про монгольські завоювання можна зустріти однобічні пояснення; зокрема, недостатньо враховується, що монгольські завоювання принесли руйнування продуктивних сил і привели до тривалого поневолення підкорених народів.
Би. плідно і багато займався вивченням арабських авторів, що писали про древніх слов'ян («Нова мусульманська звістка про росіян», 1896; «Арабські вісті про русах». 1918, опубліковано в 1940). Велика увага Б. приділяв історії сходознавства. Їм опублікована капітальна праця «Історія вивчення Сходу в Європі і в Росії» (1911, 2-е видавництво 1925), «Огляд діяльності факультету східних мов Петербурзького університету за 1855—1905 рр.» (1909) і ін. Багатий матеріал і узагальнення містять його праці по Ірану і по історії деяких народів СРСР (киргизи, таджики, туркмени і ін.).
Би. був організатором і редактором журналу «Світ ісламу» (1912—13), а потім «Мусульманський світ» (1917). Один із засновників російської школи сходознавства, після Жовтневої революції Б. очолив Колегію сходознавців, створену в 1921 при Азіатському музеї, і її друкарський орган «Записки колегії сходознавців» (1925—30), вів велику педагогічну роботу, брав участь в комісії з перекладу алфавітів багатьох народів СРСР з арабської основи на латинську, виконував доручення Радянського уряду по організації Середньоазіатського університету (1918), створенню сходознавських бібліотек і збиранню східних рукописів. Багато монографій Би. перекладені іноземною мовою (англійський, німецький, турецький, французький арабський, персидський і ін.). Автор ряду статей в «Енциклопедії ісламу».
Праці Б. видаються в 9 тт.: т. 1 — Туркестан в епоху монгольської навали; т. 2, ч. 1 — Загальні роботи по історії Середньої Азії. Роботи по історії Кавказу і Східної Європи, ч. 2 — Роботи по окремих проблемах історії Середньої Азії; т. 3 — Роботи по історичній географії; т. 4 — Роботи по археології, нумізматиці, епіграфіці і етнографії; т. 5 — Роботи по історії і філології тюркських і монгольських народів, по історії Центральної Азії і Далекого Сходу; т. 6 — Роботи по історії ісламу і Арабського халіфату; т. 7 — Роботи по історії і філології Ірану і Афганістану; 8 — Роботи по джерелознавству; т. 9 — Роботи по історії сходознавства.
Соч.: Вигадування, т. 1-6, М., 1963-68 (видавництво продовжується).
Літ.: Умняков І. І., Ст Ст Бартольд, Таш., 1926; Крачковський І. Ю. В. В. Бартольд в історії ісламознавства, Ізбр. соч.(вигадування), т. 5, М. — Л., 1958; Смирнов Н. А., Нариси історії вивчення ісламу в СРСР, М., 1954; Якубовський А. Ю., Проблема соціальної історії народів Сходу в працях академіка Ст Ст Бартольда, «Вісник БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1947 № 12; Лунін Би. Ст, З історії російського сходознавства і археології в Туркестані, Таш., 1958.
