Узбецький театр драми академічний ім. Хамзи. Виникнення театру пов'язане з організацією в Ташкенті узбецької трупи ім. К. Маркса (1919), на основі якої була створена Зразкова краєва драматична трупа під керівництвом М. Уйгура (1920). У 1925 вона переїхала до Самарканду і об'єдналася з колективом Кокандського театру, отримавши назву Центральної державної трупи. У 1927 до її складу увійшли випускники узбецьких студій Москви і Баку. У 1929 трупа реорганізована в Державний узбецький драматичний театр.(театральний) З 1931 театр працює в Ташкенті. У тому ж році йому привласнено ім'я Хамзи, в 1933 — звання академічне. Постановки: «Бай і батрак» Хамзи (1920, 1939), «Підступність і любов» Шиллера (1921), «Ревізор» Гоголя (1925, 1935, 1952), «Фархад і Ширін» Хуршида (1926, по мотивах А. Навої), «Два комуністи» (1929), «Рустам» Ісмаїлова (1934), «Маска зірвана» Фатхуліна (1932), «Честь і любов» (1936) Яшена, «Бронепоїзд 14-69» Іванова (1929), «Гамлет» (1935, 1939, 1940) і «Отелло» (1941) Шекспіра. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 постановок: «Смерть окупантам» Яшена, «Муканна» Алімджана. Розвиваючи близькі узбецькому мистецтву народно героїчні і романтичні традиції, театр створив спектаклі глибокі за змістом, інтересниє формою. Серед постановок: «Алішер Навої» Уйгуна і Султанова (1945, 1948), «За тих, хто в морі» Лавренева (1947) «Зоря Сходу» Сафарова (1951), «Шовкове сюзане» Каххара (1952), «Дочка Гангу» по Тагору (1956), «Юлій Цезарь» Шекспіра (1958), «Хуріят» Уйгуна (1958), «Люди з вірою» Султанова (1960), «Мірза Улугбек» шейху-заді (1961), «Тополя мій в червоній косинці» по Айтматову (1964), «Кривавий міраж» Азімова (1964), «Цар Едіп» Софокла (1969), «Біруні» Уйгуна (1973), «Перед заходом сонця» Гаунтмана (1974). Образ В. І. Леніна втілений (актори С. Табібуллаєв, Ш. Бурханов, З. Мухамеджанов) у спектаклях: «Людина з рушницею» (1940) і «Кремлівські куранти» (1947) Погодіна, «Сім'я» Попова (1952), «Дороговказна зірка» (1957), «Зоря революції» (1973) Яшена і інших. Великий внесок у розвиток мистецтва театру вніс його творець М. Уйгур (керівник до 1950), а також актори і режисери — Я. Бабаджанов, А. Хидоятов, М. Карієва, М. Міракилов, Л. Назруллаєв, М. А. Кузнецова, А. Джалілов, Ш. Каюмов, художник Х. Ікрамов. В. т.д. очолювали А. О. Гинзбург (1951—58, 1960—65, 1970—73), Т. Ходжаєв (1958—60, 1966—70) і ін. У трупі (1976): народні артисти СРСР Ш. Бурханов, С. Ішантураєва, Н. Рахимов, А. Ходжаєв, народні артисти Узбецької РСР С. Алімов, Т. Азізов, Я. Абдуллаєва, Р. Агзамов, І. Болтаєва, З. Мухамеджанов, Х. Латипов, З. Садрієва, Т. Султанова, А. Турдиєв, С. Табібуллаєв, З. Хидоятова, До. Ходжаєв, М. Юсупов і ін. Головний режісер (з 1975) Би. Юлдашев. Нагороджений орденом Леніна (1937).
Літ.: Державний ордени Леніна академічний театр драми ім. Хамзи, Таш., 1957. Див. також літ.(літературний) при ст. Узбецька РСР (розділ Театр).
