Узбецький театр опери і балету
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Узбецький театр опери і балету

Узбецький театр опери і балету академічний Великий ім. А. Навої, відкритий в Ташкенті в 1939. Працював з 1929 як Узбецький музично-драматичний театр, з 1939 — як опери і балету; з 1948 — ім. А. Навої, з 1959 — академічний., з 1966 — Великий. У 1939 поставлена перша узбецька опера «Буран» Ашрафі і Василенко, в 1940 — балет «Гуляндом» Брусиловського і опера «Лейлі і Меджнун» Гліера і Садикова. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 були поставлені опери «Улугбек» Козловського і «Махмуд Торабі» Чишко, а також (на узбецькій мові) «Кармен» Бізе. У 1948 колектив отримав нову будівлю (архітектор А. Ст Щусев) і об'єднався з Ташкентським російським оперним театром ім. Я. М. Свердлова (заснований в 1918). У цей період поставлені: опери — «Пікова пані» і «Євгеній Онегин» Чайковського (на узбецькій мові ), «Гюльсара» Садикова і Гліера, балети — «Коппелія» Деліба, «Дон Кихот» Мінкуса, «Червоний мак» Гліера «Балерина» Мушеля. У 50—70-і рр. репертуар театру значно розширився: ставилися твори російських і західноєвропейських класики і радянських композиторів. Особлива увага приділяється створенню національного репертуару. Серед постановок: національні опери — «Ділером» (1958) і «Серце поета» (1962; 1967 — російською мовою) Ашрафі, «Витівки Май-сари» Юдакова (1959), «Хамза» (1961) і «Ерілтош» (1971) С. Бабаєва, «Гімн про Хорезме» Юсупова (1964), «Світло з мороку» (1966) і «Перед зорею» (1972) Р. Хамраєва, «Дванадцята ніч» (1968) і «Російські люди» (1970) Зейдмана, «Ойджамол» І. Хамраєва (1969), «Безсмертя» Мусаєва (1974); балети — «Мрія» Акбарова (1959), «Людина, яка сміється» Зейдмана (1962), «Сорок дівчат» Фейгина (1967), «Сухайль і Мехрі» Льовієва (1968), «Амулет любові» (1969), «Тімур Малік» (1970) і «Любов і меч» (1974) Ашрафі.

  Розвитку театру сприяли композитори і диригенти М. А. Ашрафі, Т. С. Садиков, диригенти Н. А. Гольдман, Би. А. Іноятов, Ф. Шамсуддінов; режисери — З. Кабулов, С. В. Мухамедов, М. Мухамедов, М. Таджі-заде (Таджієв); балетмейстери — Усто Алім Камілов, Тамара Ханум (Петросян); співці — Н. Ахмедова, М. Карі-Якубов, Х. Насирова, Н. Хашимов. У трупі театру (1976): співці — народні артисти СРСР Х. Насирова, С. Кабулова, народні артисти Узбецької РСР С. Беньямінов, Ст А. Грінченко, М. Д. Давидов, До. Закиров, Р. Би. Лаут, Д. Нізамходжаєв, Р. Р. Ханеданьян, Р. Юсупова, Е. Юлдашев, С. Ярашев, солісти балету — народні артисти СРСР Р. Ізмайлова, Би. Карієва, М. Тургунбаєва, народні артисти Узбецької РСР Ст А. Васильев, Х. Камілова, До. Юсупова, Р. Тангурієв, заслужених на артистів Узбецької РСР С. Тангурієва, Г. Хамраєва і ін., головний диригент — народний артист Узбецької РСР Д. Абдурахманова, головний режисер — заслуженого на артиста Молдавської РСР Р. М. Геловані, художнього керівника балетної трупи — заслужений артист Каракалпацькою АССР До. Сагатов, головний художник — заслуженого на артиста Каракалпацькою АССР Т. Шарахимов. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1937).

 

  Літ.: Корсакова А. Ф., Узбецький оперний театр [Таш., 1961]; Пеккер Я., Узбецька опера, М., 1963; Історія узбецької радянської музики, т. 2, Таш., 1973.

  Р. А. Юлдашбаєва.