Удар (військове), безпосередня дія на противника засобами поразки і військами з метою його знищення і досягнення стратегічного, оперативного або тактичного результату. Розрізняють В. військ (сил флоту), ракетні, авіаційні (бомбові, бомбоштурмовиє), артилерійські, торпедні, а в разі вживання ядерної зброї — ядерні (ракетно-ядерні). Час, порядок нанесення В. у бою або операції і використання їх результатів узгоджуються між всіма силами, що виконують загальне завдання. Війська (сили флоту) при виконанні бойового завдання можуть завдавати ударів на декількох напрямах. Одне з них, що має вирішальне значення для розгрому противника і виходу в район кінцевої мети операції (бою), є напрямом головного У. На напрямі головного В. створюється вирішальна перевага над противником в силах і засобах, поразка, що забезпечує його. Для нанесення головного В. створюється ударна угрупування військ (сил флоту). В ході бою і операції напряму головного В. і допоміжних В. можуть змінюватися. Залежно від характеру дій противника і часу нанесення В. він може бути відповіддю, зустрічним або попереджуючим. По оперативному задуму і способу здійснення В. військ бувають такими, що розтинають, дроблять, концентричними (наносяться по напрямах, що сходяться); по виконанню приватних оператівно-тактічеських цілей — демонстративними, помилковими, відволікаючими.
