Уайт (White) Патрік Віктор Мартіндейл (р. 28.5.1912, Лондон), австралійський письменник. Закінчив Кембріджський університет (1935). У 1940—45 служив в британській авіації. З 1949 постійно живе в Австралії. Роман «Щаслива долина» (1939) — психологічна родинна драма. У творах В. філософські проблеми сенсу життя, взаєморозуміння між людьми, страждання і болю як інструменту самопізнання і ін. вирішуються в соціально-історичному контексті сучасній австралійській дійсності з її підміною духовних цінностей символами матеріального достатку. Найбільші романи У.: «Древо людське» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1976) — епос життя австралійського скватера; «Вівісектор» (1970), в якому досліджуються природа творчості і особа художника-творця; «Око бурі» (1973), що оповідає про «сильну особу» і владу грошей. Для стилю В. характерне поєднання різнорідних мовних пластів і інтонацій поетична символіка і «жорстокий» реалізм, патетика і гротеск; для розкриття трагедії людського буття він незрідка залучає засоби комічного. Автор збірки драм «Чотири п'єси» (1965) і віршів. Нобелівська премія (1973).
Соч.: The aunt''s story, L., 1948; Voss, L., 1957; Riders in the chariot, L., 1961; The burnt ones, L.— N. Y., 1964; The solid mandala, L., 1966; The cockatoos, L., 1974.
Літ.: Argyle Ст, P. White, Edin.— L., 1967; Wilkes G. A., [ed.]. Tenessays on P. White [Sydney, 1970]; Dutton G., P. White, Melb., 1971; Morley P. A., The mystery of unity, Montreal — L., 1972; Finch J. Н., A bibliography of P. White, Adelaide, 1966.
