Туристські організації

Туристські організації, 1) різні комерційні і некомерційні установи (фірми, бюро, агентства і тому подібне), забезпечуючу підготовку і проведення туристських подорожей; 2) асоціації, союзи і ін. об'єднання, сприяючі розвитку туризму на національному і міжнародному рівнях; 3) урядові установи, що визначають державну політику в області туризму; 4) міждержавні об'єднання, сприяючі туристському руху.

  Розрізняють 3 основних групи Т. о., обслуговуючих туристів: власні або орендовані засоби туристського обслуговування (готелі, ресторани, транспорт і ін.), що мають, і що пропонують споживачам комплекс послуг (так звані туроператори); посередницькі — пропонуючі послуги інших туристських і нетуристських (наприклад, транспортних) організацій, тобто комплектуючі окремі послуги (так звані турагенти); клуби і інші об'єднання любителів туризму, тобто об'єднання споживачів туристських послуг (як правило, громадські некомерційні організації, що існують на членські внески, асигнування з суспільних фондів, пожертвування приватних осіб, інколи на засоби від власних комерційних заходів).

  Перша туристська поїздка організована на комерційній основі в 1841 англійцем Т. Куком. З середині 19 ст туристські бюро створюються у Франції, Німеччині, Італії і др.; у Росії — в 80—90-і рр. У 1898 в Люксембурзі заснована перша міжнародна Т. о. — Міжнародна ліга туристських асоціацій, перетворена в 1919 до Міжнародного туристського альянсу.

  В СРСР склалася розгалужена мережа державних і суспільних Т. о. (у 1975 — понад 65 тис.), керівництво якими здійснюють спеціалізовані туристські установи: Центральний радий з туризму і екскурсій ВЦСПС (ЦСТЕ), Всесоюзне акціонерне суспільство «Інтурист», Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», Центральна дитяча екскурсійно-туристська станція (ЦДЕТС).

  ЦСТЕ — установа радянських профспілок (веде історію з 1936). Організовує туристсько-екскурсійні подорожі по СРСР для всіх груп населення, направляє розвиток самодіяльного туризму веде обмін із зарубіжними профспілковими туристськими організаціями, здійснює керівництво республіканськими, краєвими і обласними радими з туризму і екскурсій (СТЕ). СТЕ діють на принципах госпрозрахунку, мають в своєму розпорядженні мережу бюро подорожей і екскурсій і власну матеріально-технічну базу (готелі, турбази, кемпінги, підприємства громадського харчування, засоби транспорту, пункти прокату і видачі спорядження і ін.), об'єднують туристські клуби і через суспільні комісії і спільно з добровільними спортивними суспільствами профспілок керують секціями туристів-спортсменів (див. Спортивний туризм, Орієнтування ) . В_состав СТЕ входять представники державних і суспільних організацій, зацікавлених в розвитку туристського руху. ЦСТЕ — член 2 міжнародних Т. о. профспілок.

  «Інтурист» (заснований в 1929) приймає зарубіжних туристів і організовує туристські поїздки громадян СРСР за рубіж. Має відділення у всіх союзних республіках, багатьох краєвих, обласних центрах, має в своєму розпорядженні власну матеріально-технічну базу. У своїй діяльності керується державною політикою в області іноземного туризму, що проводиться Головним управлінням по іноземному туризму при Раді Міністрів СРСР. Підзвітний загальному зборам акціонерів. Має свої представництва практично у всіх країнах Європи, в США і ін. Є членом 12 міжнародних Т. о. «Супутник» (заснований в 1958) веде обмін туристами із зарубіжними молодіжними Т. о., владнує туристські поїздки радянської молоді по СРСР. Має мережу бюро в союзних республіках, краях і областях, міжнародні молодіжні табори в найбільш сприятливих для туризму районах країни. Співробітничає і підтримує контакти більш ніж з 400 зарубіжними молодіжними Т. о., є членом 2 міжнародних молодіжних Т. о.

  ЦДЕТС міністерства освіти СРСР керує дитячим туристським рухом. Має в своєму розпорядженні мережу дитячих екскурсійно-туристських станцій і туристських баз у всіх союзних республіках.

Міжнародні туристичні організації

¹ Офіційні назви організацій і їх скорочені написання прийняті на англійській або французькій мовах. ² Носять регіональний характер. ³ Спеціалізований орган ООН(Організація Об'єднаних Націй), заснований по рекомендації 24-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй) (1969) шляхом перетворення Міжнародного союзу офіційних туристських організацій (МСОТО, заснованою в 1925) з метою підвищення ролі туризму в зміцненні міжнародного економічного розвитку, взаєморозуміння і світу між народами.

  Радянські Т. о. беруть участь в що регулярно проводяться з 1957 нарадах Т. о. соціалістичних країн, а також в роботі постійних комісій, що діють в рамках наради.

  В 1975 в світі налічувалося декілька десятків тисяч національних Т. о., а також близько 100 об'єднань, прямо або що побічно відносяться до туристського руху і діють в світовому, регіональному і субрегіональному масштабах. Міжнародні Т. о. мають своїй на меті розробку правових, валютних і ін. регламентів туристського обміну, єдиних вимог до документації, термінології, статистичному обліку, рекомендацій, направлених на вирішення організаційних, технічних і наукових питань туристського руху; регулярно проводять конгреси, наради національних Т. о. представників урядів, держав і інших органів, зацікавлених в розвитку туризму: видають спеціальні журнали, бюлетені, довідники.

  Окрім усесвітніх, регіональних і субрегіональних Т. о., об'єднуючих національні Т. о., існує велике число різних об'єднань туристських фірм, агентств, готельних, транспортних, страхових і ін. компаній, що мають пряме або непряме відношення до туризму і переслідуючих головним чином комерційні цілі.

  Літ.: Соколів Ю. Н., Міжнародний туризм і його правове регулювання, М., 1969; Міжнародні спортивні об'єднання і туристські організації, М. [1973].

  Би. Р. Фадєєв, Ст М. Кривошиїв.