Спортивний туризм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Спортивний туризм

Спортивний туризм в СРСР, як вигляд спорту включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію в 1949. При привласненні спортивних розрядів і звання майстра спорту враховуються кількість і складність досконалих походів, а також досвід самостійного керівництва ними. Складність визначається тривалістю і протяжністю маршрутів, кількістю і різноманітністю природних перешкод. Багатоденні походи (пішохідні, лижні, водні, гірські, велосипедні, автомобільні, на мотоциклах і мопедах) проводяться по маршрутах 5 категорій складності. Маршрути підвищеної складності, особливо 4—5-ої категорій, вимагають хорошої загальнофізичної і спеціальної підготовки. Походи проводяться, як правило, за сприяння спортивних і туристських клубів, рад спортивних суспільств, колективів фізкультури. Як засіб цілорічної тренування туристів використовуються т.з. походи вихідного дня і змагання по видах туристської техніки (по деяких проводяться всесоюзні змагання).

  Порядок формування туристських груп, права і обов'язки їх учасників і керівників, оформлення документації, розробка і підготовка маршрутів і тому подібне регламентуються «Правилами організації і проведення самодіяльних туристських походів і подорожей на території СРСР» (затверджені Центральним радим з туризму і екскурсій ВЦСПС в 1972). З 1970 щорік організовуються всесоюзні змагання на кращий туристський похід. Туристські походи включені у фізкультурно-спортивний комплекс ГТО. Керівництво розвитком С. т. здійснюють Центральні, республіканські, краєві, обласні раді з туризму і екскурсій, їх маршрутно-кваліфікаційні комісії, секції по видах туризму і ін.

  В 1974 при радих з туризму і екскурсій було 1419 туристських клубів, понад 56 тис. клубів і секцій в колективах фізкультури, в яких займалися 4,1 млн. чіл.; здійснено 14,5 тис. спортивних подорожей; близько 600 чіл. привласнено звання майстра спорту з С. т.

  Літ.: Водний туризм, М., 1968; Гранувальників Ю. Ст, Вейцман С. Р., Шимановський Ст Ф., Гірський туризм, М., 1966; Збірка керівних матеріалів по самодіяльному туризму, ст 1, 3—4, М., 1973—74; Супутник туриста, 3 видавництва, М. 1969.

  Ю. А. Штюрмер.