Тріпаносоми (Trypanosoma), рід простих класу жгутикових. Паразити крові і тканин хребетних тварин і людини. Декілька десятків видів, багато хто з яких хвороботворний. Тіло в Т. веретеновидне, ядро одне; у цитоплазмі задньої третини тіла, від базального тельця, бере почало джгутик, вільно видатний вперед і створюючий із складкою пеллікули хвилеподібну перетинку — ундулірующую мембрану; поруч розташований кинетопласт — органоїд мітохондріальної природи, дуже багатий ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота). Розмножуються Т. подовжнім діленням. Статевий процес відсутній. Більшість видів проникають в організм хребетної тварини або людини через переносників — переважно комах. Останні або механічно переносять Т. ротовими частинами, що колють, або в них відбувається розмноження Т. (біологічні переносники), що супроводиться зміною декількох морфологічних форм: крітідіальной і лептомонадной ( мал. ). Для людини патогенні Т. gambiense і Т. rhodesiense — збудники сонній хворобі в Африці (переносники — мухи роду Glossina). В рогатої худоби в Африці і Індії паразитують Т. evansi (збудник хвороби сурра ) і Т. brucei (збудник нагани). У СРСР відомі тріпаносомози верблюдів (хвороба су-ауру, збудник Т. ninae- kohl- yakimovi), коней і ослів (злучна хвороба, збудник Т. equiperdum).
