Тріпартітум (лат. Tripartitum opus juris consuetudinarii incluti regni Hungariae — Зведення звичайного права Венг. королівства, в трьох частинах), кодекс, складений королівським протонотарієм І. Вербеци . У 1514 схвалений королем. До 1848 був основним правовим актом Угорського королівства. Узаконював станове ділення, привілеї повноправних станів — дворянства (дрібне і середнє дворянство отримувало рівні права з магнатами) і духівництва. Деякі права надавав багатим городянам. З поняття угорської «нації» виключав селян і позбавляв їх права переходу до ін. панові.
