Тріалеті , група археологічних пам'ятників в Грузії, до Ю. від Тріалетського хребта, на Цалкинськом плато, що відносяться до періодів від пізнього палеоліту до раннього середньовіччя. Відкрита в 1936—1940 і 1947 експедицією Державного музею Грузії під керівництвом Би. А. Куфтіна . Особливо цікава так звана тріалетськая культура епохи середньої бронзи (почало 2-го тис. до н.е.(наша ера)), до якої відносяться багатющі поховання у великих курганах: ямниє, без'ямниє, з «похоронними залами». Прах небіжчика поміщався в центрі кургану, інколи на колісниці. Уздовж стенів ставили крупні глиняні судини — лощені, з нарізним і розписним орнаментом. Безліч високохудожніх виробів з дорогоцінних металів свідчить про високий рівень місцевого ювелірного виробництва і про зв'язки з країнами Передньої і Малої Азії. Особливо цікаві срібний кубок, прикрашений двома рельєфними фризами (на ніжнем змальована низка оленів, на верхньому — складна ритуальна сцена), і золотий кубок. Пам'ятники тріалетськой культури поширені майже по всій Східній Грузії і на довколишній території Вірменії. Кургани належать родовій знаті і племінним вождям; знахідки в них свідчать про процес розкладання первіснообщинних стосунків, що далеко зайшов, в племен Закавказзі в 2-м-коді тис. до н.е.(наша ера)
Літ.: Куфтін Би. А., Археологічні розкопки в Тріалеті, Тб., 1941; його ж, Археологічні розкопки 1947 р. в Цалкинськом районі, Тб., 1948.
