Трудова партія Кореї (ТПК). 10 жовтня 1945 на засновницькому з'їзді відповідальних партійних працівників і активістів 5 провінцій Північної Кореї було утворено північно-корейське Оргбюро Комуністичної партії Кореї (див. в ст. Комуністична партія Кореї ). Цей день став згодом наголошуватися як дата утворення ТПК. У серпні 1946 сталося злиття на основі ідейних і організаційних принципів марксизму-ленінізму компартії з Новою народною партією (заснована на початку 1945) на С., в листопаді 1946 — з Народною і Новою народною партіями (заснована в 1945) на Ю.; в результаті бувальщини створені Трудова партія Північної Кореї і Трудова партія Південної Кореї. У червні 1949 обидві партії об'єдналися в єдину ТПК. Головою ЦК ТПК був вибраний Ким Ір Сіна .
Партія очолила маси трудящих в їх боротьбі за будівництво нового життя. Під се керівництвом в короткі терміни після звільнення країни (серпні 1945) був ліквідований в Північній Кореї старий державний апарат японського імперіалізму і утворені органи державної влади нового типа — народні комітети. У лютому 1946 був створений Тимчасовий народний комітет Північної Кореї — найвищий орган народної влади, заснований на союзі робітників і селян на чолі з робітником класом. Під керівництвом партії народна влада успішно провела демократичні перетворення, у тому числі земельну реформу (березень 1946) і націоналізацію промисловості (серпень 1946). Менш ніж за два роки після звільнення країни від японських колоніального панування в Північній Кореї при керівній ролі ТПК була завершена антиімперіалістична, антифеодальна демократична революція. Північна Корея вступила в період поступового переходу до соціалізму. За ініціативою ТПК в серпні 1948 як на С., так і на Ю. відбулися загальні вибори у Верхнє народне зібрання, перша сесія якого 9 вересня 1948 прийняла конституцію, проголосила створення КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) і сформувала уряд на чолі з Ким Ір Сіном. У 1949 був створений Єдиний демократичний вітчизняний фронт Кореї, керівною і направляючою силою якого є ТПК.
В період Вітчизняної визвольної війни корейського народу (1950—53) ТПК виступила організатором і натхненником всенародної боротьби проти американських інтервентів і їх прибічників. Під керівництвом ТПК корейський народ, отримуючи одностайну підтримку народів братських соціалістичних країн і всього передового людства, відобразив озброєне вторгнення ворогів і захистив незалежність своєї батьківщини і революційні завоювання.
ТПК очолила боротьбу корейського народу за відновлення зруйнованого війною народного господарства і подальше будівництво соціалістичної економіки, 6-й пленум ЦК ТПК в серпні 1953 затвердив генеральну лінію післявоєнного будівництва, розраховану на переважний розвиток важкої промисловості з одночасним зростанням легкої промисловості і сільського господарства, а також на соціалістичну кооперацію сільського господарства. Вирішення пленуму ЦК ТПК лягли в основу 3-річного плану відновлення і розвитку народного господарства КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) на 1954—56, який був успішно виконаний.
3-й з'їзд ТПК (квітень 1956) прийняв програму створення матеріально-технічної бази соціалізму і визначив основні завдання і напрями 5-річного народно-господарського плану КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) (1957—61) який був потім затверджений на 1-ій партійній конференції в березні 1958. У боротьбі за виконання 5-річного плану партія до кінця 1958 добилася завершення кооперації селянського господарств і соціалістичного перетворення приватної промисловості і торгівлі, що привело до безроздільного панування соціалістичних виробничих стосунків в місті і селі. Що відбувся у вересні 1961 4-й з'їзд партії затвердило контрольні цифри 7-річного плану розвитку народного господарства КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) на 1961—67. В умовах провокацій американського імперіалізму і південнокорейської реакції, що не припинялися з 50-х рр., проти КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) партія підсилила увагу до захисту революційних завоювань корейського народу. Що відбулася в жовтні 1966 конференція ТПК схвалила вироблений пленумом ЦК ТПК в грудні 1962 курс на паралельний розвиток економічний і оборонний будівництва, прийняла у зв'язку з цим рішення перенести терміни виконання завдань 7-річного плану розвитку народного господарства з 1967 на 1970.
В листопаді 1970 відбувся 5-й з'їзд ТПК, який підвів підсумки виконання плану розвитку народного господарства: в результаті вирішення завдань індустріалізації КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) перетворилася на соціалістичну індустріальну державу. У резолюції з'їзду вказувалося, що головна завдання партії і народу — укріплювати і розвивати соціалістичних буд, наблизити повну перемогу соціалізму. З'їзд затвердив основні завдання розвитку народного господарства КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) на шестиріччя (1971—76), направлені на те, щоб зміцнити і розвинути успіхи в області індустріалізації.
Важливою подією в суспільно-політичному житті країни з'явилися розробка за ініціативою ТПК і прийняття в грудні 1972 нова конституції КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), що закріпила соціалістичні завоювання корейського народу. ТПК є такою, що веде силоміць корейського народу в боротьбі за мирне об'єднання країни на демократичних початках.
Делегації ТПК брали участь в роботі міжнародних Нарад комуністичних і робочих партій в 1957 і 1960 в Москві і підписали прийняті цими нарадами документи.
ТПК організована на принципі демократичного централізму. Найвищим керівним органом партії є з'їзд, а в проміжках між з'їздами — ЦК, що обирається з'їздом. ЦК обирає зі свого складу Політичний комітет, Секретаріат і Генерального секретаря ЦК ТПК. Чисельність ТПК понад 2 млн. членів і кандидатів в члени партії (1975). Генеральний секретар ЦК ТПК — Ким Ір Сіна. Друкарські органи ЦК ТПК — газета «Нодон синмун» і журнал «Кинночжа».
З'їзди і конференції Трудовій партії Кореї (все в Пхеньяні): 1-й з'їзд Трудової партії Північної Кореї — 28— 30 серпня 1946; 2-й з'їзд Трудової партії Північної Кореї — 27—30 березня 1948; 3-й з'їзд ТПК — 23—29 квітня 1956; 1-я конференція ТПК — 3—6 березня 1958; 4-й з'їзд ТПК — 11—18 вересня 1961; конференція ТПК — 5—12 жовтня 1966; 5-й з'їзд ТПК — 2—13 листопада 1970.
Літ.: Третій з'їзд Трудової партії Кореї. Док-ти і мат-ли, [пер. з кори.(корейський)], Пхеньян 1956; IV з'їзд Трудової партії Кореї, пер.(переведення) з кори.(корейський), М., 1962; Ким Ір Сіна, Ізбр. статті і мови, пер.(переведення) з кори.(корейський), М., 1962; його ж, Двадцять років Трудової партії Кореї, «Партійне життя», 1965 № 22; його ж, Звітна доповідь Центрального Комітету Трудової партії Кореї V з'їзду партії, Пхеньян, 1970; його ж. Ще більш укріпимо соціалістичних буд в нашій країні, «Партійне життя», 1973 № 3; його ж, Трудовій партії Кореї — 30 років, там же 1975 № 24.
