Ким Ір Сіна (народився 15.4.1912, село Ман-генде, поблизу Пхеньяну), діяч корейського і міжнародного комуністичного руху, державний і політичний діяч КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). Народився в селянській сім'ї. Батько — Ким Хен Джік, що переслідується за революційну діяльність японськими колоніальними властями, емігрував до Північно-східного Китаю. У 1926 До. І. С., будучи учнем середньої школи в м. Гирін вступив в підпільну комсомольську організацію і очолив революційний рух учнів. У 1929 за революційну діяльність був арештований і поміщений у в'язницю. Після звільнення з в'язниці (1930) працював секретарем окружного комітету комсомолу в Гиріне. У 1931 вступив в компартію. У квітні 1932 організував корейський партизанський загін, що виріс згодом в корейську Народно-революційну армію, яка під командуванням До. І. С. вела активну боротьбу з японськими загарбниками на території Північно-східного Китаю і в північних районах Кореї. У 1936 під керівництвом До. І. С. було створено суспільство відродження вітчизни (Чогук кванбокхве), що поклало початок утворенню єдиного антияпонського фронту. Після звільнення Кореї До. І. С. був вибраний першим секретарем північнокорейського Оргбюро компартії Кореї (1945), яка об'єдналася в 1946 з Новою народною партією в Трудову партію Північної Кореї; у лютому 1946 — голова Тимчасового народного комітету Північної Кореї. У 1946—49 голова ЦК Єдиного демократичного національного фронту Північної Кореї. З лютого 1947 по вересень 1948 був головою Народного комітету Північної Кореї. З вересня 1948 (після утворення КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка)) по грудень 1972 голова Кабінету міністрів КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), в грудні 1972, у зв'язку з прийняттям в КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) новій конституції, вибраний президентом КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). До. І. С. — делегат Верховного народного зібрання всіх скликань. З 1949 (після злиття Трудової партії Півночі і Півдня в єдину партію) До. І. С. — голова ЦК Трудової партії Кореї (ТПК). З жовтня 1966 генеральний секретар ЦК ТПК (у жовтні 1966 пост голови ЦК ТПК був скасований). З 1949 член Президії ЦК Єдиного демократичного вітчизняного фронту Кореї. З 1950 До. І. С. — голова Військового комітету КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), який в 1972 перетворений в Комітет оборони Центрального народного комітету КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), верховний головнокомандуючий корейською Народною армією. У лютому 1953 йому привласнено звання маршала КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), в липні того ж року — звання Героя КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), в серпні 1958 — звання Героя Труда КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). У квітні 1972 До. Н. С. привласнено звання двічі Героя КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). Нагороджений орденом Леніна (1972).
Соч.: Вибрані твори, т. 1—5, Пхеньян, 1970—72; Вибрані статті і мови, М., 1962.
