Трубецкой Сергій Миколайович (23.7.1862, Калуга, — 29.9.1905, Петербург), російський релігійний філософ, послідовник і друг Ст С. Соловьева, публіцист, громадський діяч; князь, брат Е. Н. Трубецкого, Закінчив Московський університет (1885), де з 1900 був професором філософії, в 1905 вибраний ректором. Один з редакторів (1900—05) журналу «Питання філософії і психології». Розвиваючи «філософію всєєдінства» Соловьева, Т. називав своє учення «конкретним ідеалізмом», на відміну від ідеалізму відвернутого (типа гегелівського), нездібного, по Т., пояснити перехід від абсолюту до одиничних речей, обгрунтувати цінність приватних наук і дослідного знання. Центральна проблема філософії в Т. — відношення розуму, що пізнає, до сущого, ототожнюваного в емпіризмі — з явищем у раціоналізмі — з ідеєю, в містицизмі — з духовною, надчутливою реальністю. Претендуючи услід за Соловьевим на об'єднання раціоналізму, містицизму і емпіризму як однобічних точок зору, Т. вважав достеменним визначення сущого як «абсолютного всєєдінства», «всєєдіного конкретного буття», в якому просторово-часове різноманіття речей і що обумовлює його логічну (ідеальне) єдність з'являються як потенції абсолюту. Абсолют розкривається в системі Т. через діяльність універсального суб'єкта — якоїсь космічної істоти, Софії, що розуміється як психічна основа світу. Т. — автор ряду історико-філософських досліджень («Метафізика в Древній Греції», 1890; «Вчення про логос в його історії», 1900, і ін.). По політичних поглядах — прибічник конституційної монархії. Буржуазно-ліберальна діяльність Т. неодноразово критикувалася В. І. Леніним (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 10, с. 296—97, 300; т. 11, с. 333, 352).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6, М., 1906—12.
Літ.: Історія філософії в СРСР, т. 4, М., 1971; Чичерін Би. Н., Питання філософії, М., 1904, с. 146—222; «Питання філософії і психології», 1906, кн. 81 (1), 82(2), 1916, кн. 131(1); Лопатін Л. М., Філософські характеристики і мови, М., 1911, с. 157—235; Блонський П. П., С. Н. Трубецкой і філософія, М., 1917.
