Третяків Сергій Михайлович [8(20) .6.1892, р. Кулдіга, нині Латвійською РСР, — 9.8.1939], російський радянський письменник. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1915). Учасник Громадянської війни 1918—1920. Друкувався з 1913, спочатку як поет-футурист. Як один з теоретиків ЛЕФа виступив прибічником «літератури факту», що відбилося в його художній творчості: публіцистичних п'єсах «Чуєш, Москва?!» (постановка 1924), «Протигази» (постановка 1924; обидві — 1-м-код робочим театром Пролеткульта, режисер С. Ейзенштейг), «Гарчи, Китай!» (постановка театру ім. Вс. Мейерхольда, 1926), документально-художніх книгах «Ден Ши-хуа», «Виклик» (обидві — 1930), «Країна А — Е» (1932) і ін. Опублікував поетичні збірки «Залізна пауза» (1919), «Ясниш» (1922), «Разом» (1924) і ін. Агітаційні вірші Т. написані під помітним впливом Ст Ст Маяковського. За сценарієм Т. поставлені фільми «Елісо» (1928), «Соль Сванетії» (1930), «Хабарда» (1931). Твори Т. перекладені іноземною мовою.
Соч.: Люди на рейках, М., 1933; Ден Ши-хуа. Люди однієї костриці. Країна — перехрестя. [Вступ. ст. Ст Перцова], М., 1962; Чуєш, Москва?! Протигази. Гарчи, Китай! [П'єси. Статті. Спогади], Іркутськ, 1966.
Літ.: Азьмуко Л. А., Зарубіжний нарис С. М. Третьякова, Іркутськ, 1970; Російські радянські письменники-прозаїки. Біо-бібліографіч. покажчик, т. 7, ч. 2, М., 1972.
