2) Напрям буржуазної політичної думки, реабілітовуючий етатизм, авторитаризм . Ідеї про всеосяжний характер держави висувалися у минулому з певними обмовками деякими філософами (Т. Гоббс — «держава — Левіафан», Гегель). Особливо широкого поширення Т. набув з розвитком фашистських течій в умовах загальної кризи капіталізму, ставши офіційною ідеологією фашистської Німеччини і Італії. У цей період поняття Т. уживалося буржуазно-ліберальними ідеологами для критичної оцінки режимів, що склалися в цих країнах.
В період «холодної війни» поняття Т. використовувалося антикомуністичною пропагандою по відношенню до соціалістичних держав, які наклепницький ототожнювалися з фашистськими режимами і протиставлялися «демократичному», «вільному» суспільству. Реакційні буржуазні політики і ідеологи і нині намагаються використовувати його в антикомуністичних цілях.
В сучасних умовах доктрина Т. дискредитована в очах широких мас і втратила вплив на Заході, проте загострення соціальних протиріч в капіталістичних країнах викликає пожвавлення тоталітарних, неофашистських тенденцій. Боротьба з ідеологією і практикою Т. — найважливіше завдання комуністичного руху, марксистсько-ленінської суспільної науки.
Літ.: Марушкин Би. І., Історія і політика, М., 1969; Шабад Би. А., Криза ідеології антикомунізму, М., 1973; Сучасний антикомунізм. Політика ідеологія, М., 1973.
