Торі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Торі

Торі (англ. tory; слово ірландського походження), англійська політична партія в 17—19 вв.(століття) Виникла в кінці 70-х — початку 80-х рр. 17 ст як угрупування прибічників абсолютизму. Починаючи з 20-х рр. 18 ст лідери Т. перебудували партію з врахуванням нових історичних умов, заклавши її соціально-філософські (обмежене визнання прогресу людського суспільства як еволюційного процесу), ідейно-релігійні (англіканство), політичні (інтерпретація принципів «Славної революції» 1688—89 на користь аристократії), а також тактичні і організаційні основи. Це забезпечило Т. положення однієї з двох (поряд з вігамі ) провідних партій в англійській двопартійній системі . З середини 18 ст Т. остаточно оформилися як партія, що виражає інтереси земельній аристократії, представники якої, поряд з верхівкою англіканського духівництва, складали її класове ядро. Т. спиралися також на дрібне і середнє дворянство, частину дрібної буржуазії. З 80-х рр. 18 ст до 1830 Т. постійно перебували при владі. Здійснюючи репресії проти народних мас і протидіючи революційним рухам на міжнародній арені, Т. одночасно вимушені були стати на дорогу помірних буржуазних реформ, наполегливо протидіючи при цьому спробам реформи парламенту.

  В кінці 18 ст «нові торі» (В. Пітт Молодший, Е. Берк і ін.) перетворили партію Т. в силу, здатну забезпечити їй тимчасову гегемонію в середовищі панівних класів в обстановці якнайглибших соціально-економічних і політичних змін і потрясінь, викликаних промисловим переворотом Великою французькою революцією, демократичним і революційним рухом в країні. Проте хлібні закони 1815 і репресії уряду Р. Каслрі підірвали вплив Т. В цих умовах ліберальні Т. (Дж. Каннінг, Р. Піль і ін.) почали пошук компромісу з промисловою буржуазією, що, у свою чергу, повело до загострення внутрішніх розбіжностей в партії. Серйозного удару по політичних позиціях Т. завдала парламентська реформа 1832, що відкрила доступ до парламенту представникам промислової буржуазії. В середині 19 ст в результаті розкладання старої партії Т. на її основі склалася Консервативна партія Великобританії, за прибічниками якої в неофіційному ужитку збереглася назва «торі».

 

  Літ.: Feiling До. G., A history of the Tory Party. 1640—1714, L., 1951; його ж, The Second Tory Party. 1714—1832, L., 1938.

  І. Н. Неманов.