Товарні ресурси в соціалістичних країнах, предмети вжитки, призначені для реалізації на внутрішньому ринку або для експорту. Складаються з готових товарів, вироблених в промисловості і сільському господарстві протягом даного і попередніх періодів, а також що існують у вигляді перехідних запасів або купуються по імпорту. Т. р. визначають пропозиція товарів, що протистоїть на ринку попиту на них. Т. р. не охоплюють всій продукції предметів вжитку, оскільки частина її залишається у виробників для внутрішньогосподарських потреб і натурального вжитку. Але вони можуть і перевищувати об'єм вироблюваної продукції за рахунок перехідних запасів і імпорту товарів з ін. країн.
Основним джерелом утворення Т. р. є промислове і з.-х.(сільськогосподарський) виробництво. Тому розвиток і вдосконалення їх складають необхідна умова забезпечення населення предметами народного вжитку відповідно до попиту. Т. р. складаються з 2 груп — продовольчих і непродовольчих товарів. Основна частина Т. р. планується державою і складає товарні фонди . Ін.(Древн) частина реалізується на місцях в порядку децентралізованних господарських зв'язків, через колгоспний ринок або споживчу кооперацію на початках комісійної торгівлі . У державних планах визначаються розмір Т. р. (у натуральному і вартісному вираженні), джерела їх освіти і використання за призначенням: ринкові фонди (для продажу населенню), для експорту, на промислову переробку і вжиток, для постачання держбюджетних установ, на спецодяг і інші державні потреби. Розвиток соціалістичного виробництва веде до неухильного зростання Т. р.
