Теплоносій в ядерному реакторі, рідка або газоподібна речовина, що пропускається через активну зону реактора і що виносить з неї тепло, виділяється в результаті реакції ділення ядер. У енергетичних реакторах Т. з реактора поступає в парогенератор, в якому виробляється пара, що приводить в дію турбіни (у ряді випадків сам Т. — пароводяний або газовий — може служити робочим тілом турбінного циклу). У дослідницьких (наприклад, матеріалознавчих) і спеціальних реакторах (наприклад, в реакторах для накопичення радіоактивних ізотопів) Т. здійснює лише стік тепла, що виноситься з активної зони. До Т. пред'являють слід.(наступний) вимоги: слабке поглинання нейтронів в Т. (у теплових реакторах ) або слабке уповільнення їх (у швидких реакторах ) ; хімічна стійкість Т. в умовах інтенсивного радіаційного опромінення; низька корозійна активність по відношенню до конструкційних матеріалів, з якими Т. знаходиться в контакті; високий коефіцієнт теплопередачі; велика питома теплоємність; низький робочий тиск при високих температурах. У теплових реакторах як Т. використовують воду (звичайну і важку), водяну пару, органічній рідині, двоокис вуглецю; у швидких реакторах — рідкі метали (переважно натрій), а також гази (наприклад, водяна пара, гелій). Часто Т. служить рідина, що є одночасно і сповільнювачем.
