Тахиріди, династія, що правила у феодальній державі в Хорасане (Іран) в 821—873. Держава Т. утворилася в процесі розпаду халіфату Аббасидов . Засновник держави і династії Т. — намісник Аббасидов в Хорасане феодал Тахир ібн Хусейн. Правив в 821—22. Його сини Тальха (822—28), а потім Абдаллах (828—44), при якому столицею держави Т. став Нішапур, укріпили фактичну самостійність держави. Номінально вважаючись васалами аббасидського халіфа, Т. не допускали його втручання у внутрішні справи держави. Найбільшої могутності держава Т. досягла при Абдаллахе. У державі Т. відбувалися селянські повстання під ідеологічною оболонкою харіджізма (див. Харіджіти ) і шиїзму. З метою заспокоїти селянство, а також укріпити центральну владу Абдаллах обмежив побори, провів великі зрошувальні роботи, намагався захистити селян і ремісників від свавілля феодалів і державних чиновників. Держава Т. була завойована Саффарідамі .
Літ.: Бартольд Ст Ст, Соч., т. 1, М., 1963, с. 266—76: Заходер Би. Н., Історія східного середньовіччя, М., 1944; Кадирова Т., З історії селянських повстань в Мавераннахре і Хорасане в VIII — нач. IX вв.(століття), Таш., 1965; Нафпси С., Таріхе ханедане Тахері (Історія династії Тахирідов), [кн.] 1, Тегеран, 1335 ц.р. х. (1956): Spuler Ст, Iran in früh-islamischer Zeit, Wiesbaden, 1952.
