Тауантінсуйу (на мові кечуа — чотири сторони світла), держава в Південній Америці в середині 15—30-х рр. 16 вв.(століття) із столицею в р. Кусько, утворене союзом племен на чолі з інками ; офіційний яз.(мова)— кечуа . Т. ділилося на 4 частини: Кольясуйу (північна частина Чилі, майже вся Болівія і північно-західна частина Аргентини); Кондесуйу (південно-західна частина Перу); Чинчасуйу (західні схили Анд в Перу і Екуадоре) і Антісуйу (східні схили Анд в Перу, Колумбії і Екуадоре). Таке ділення приписується інке Пачакуті. Т. була раннеклассовоє держава — теократичну деспотію, засновану на експлуатації праці общинників і централізованому перерозподілі ренти між кастою інків, місцевими племінними вождями (курака) і жречеством. На чолі стояв верховний інка (перший — легендарний Манко Капак, останній — Атауальпа ) . Населення Т. за різними джерелами складало від 8 до 15 млн. чіл. У 1532—36 іспанські конкістадори під буттям на чолі Ф. Пісарро і Д. Альмагро завоювали Т. і зруйнували його багату культуру.
