Таубе Олександр Олександрович [9(21) .8.1864, станція Крюкозо, нині Московської області, — січень 1919, Катеринбург, нині Свердловськ], барон, російський і радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1915). Народився в сім'ї інженера-шляховика. Закінчив Михайлівське артилерійське училище (1884) і Академію Генштабу (1891). У російсько-японській війні 1904—05 командував полком. Під час 1-ої світової війни 1914—18 начальник етапно-господарського відділу армії начальник піхотної і стрілецької дивізій, з травня 1916 начальник штабу Омського військового округу. Після Лютневої революції 1917 піддавався репресіям за підтримку Рад. У жовтні 1917 перейшов на сторону Радянської влади. З квітня 1918 начальник головного штабу Сибвоєнкомата (що об'єднував Іркутський, Омський і Приамурський військового округу), з червня 1918 начальник головного штабу командування Червоної Армії в Сибіру. Після падіння Радянської влади в Сибіру направлений Сибсовнаркомом до Москви, але у вересні 1918 був арештований білогвардійцями в Бодайбо і засуджений військово-польовим судом в Катеринбургу до страти. Помер в камері смертників від тифу.
Літ.: Познаньське Ст С., Сибірський червоний генерал Новосиб., 1972.
