Сітчастокрилі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сітчастокрилі

Сітчастокрилі (Neuroptera, або Planipennia), загін комах з повним перетворенням. Довжина тіла 2—20 мм , крила в розмаху до 120 мм . У дорослих ротовий апарат гризучого типа, крил 2 пари, зазвичай вони більш менш однакові, прозорі сітчасті (звідси назва). В личинок ротовий апарат функціонує як що колюще-смокче: серповидні жвали з жолобком, щелепи служать для проколювання і висмоктування видобутку; травлення зовнішнє. Хижаки. Близько 4500 видів, в основному в тропіках. Для С. характерне запліднення сперматофорамі . С. розвиваються в грунті (сімейства Dilaridae, ltonidae), на рослинах (Hemerobiidae, златоглазки ), в колоніях кліщів, червеців і белокрилок (Coniopterygidae), у воді біля берега (Osmyiidae) або в порожнинах прісноводих губок (Sisyridae). В С. що мають хапальні ноги (Mantispidae), личинки розвиваються в яєчних коконах павуків. В тропічних С. сімейства Nemopteridae сильно витягнуті задні крила, а в личинок дуже довга среднегрудь. Великі С. сімейства Ascalaphidae зустрічаються в основному в тропіках, в СРСР — лише на Ю., ловлять видобуток на льоту, а личинки — на поверхні грунту. Личинки мурашиних левів роблять в піску воронки, в яких підстерігають видобуток. С. відомі з пермі. Багато С. корисні, т. до. истребляют садових і лісових шкідників.

  Літ.: Життя тварин, т. 3, М., 1969; Traite de zoologie, publ. P.-P. Grasse, t. 10, fasc. I, P., 1951.

  М. С. Гиляров.

Сітчастокрилі: 1 — з сем.(сімейство (біол.)) Ascalaphidae; 2 — з сем.(сімейство (біол.)) Mantispidae; 3 — з сем.(сімейство (біол.)) Nemopteridae (а — доросла комаха; б — личинка).