Сіверське князівство, одне з питомих князівств Чернігівської (Чернігово-сіверською) землі. Розташовувалося в басейні середньої Десни, її припливів Сновська, Сейму і інших на частини колишніх територій Чернігово-сіверського князівства. У територію С. до. тимчасово входили і верхів'я Оки і Десни, т.з. «країна вятічей». С. до. як самостійна доля утворилося в 1096. Першим князем був Олег Святославіч, потім його нащадки — Ольговічи. Столицею С. до. був Сіверський для Новгорода . С. до. вело вперту боротьбу з кочівниками — половцями, особливо в 2-ій половині 12 ст Один з походів його князів на половців описаний в «Слові про полк Ігореве» . До кінця 12 ст С. до., у свою чергу, розпалося на ряд дрібніших князівств з центрами у Курську, Путівле і ін., які в 16 ст отримали назву Сіверських міст . В 2-ій половині 14—15 вв.(століття) Сіверський для Новгорода був однією з доль Великого князівства Литовського. У 1503 С. до. увійшло до складу Російської держави. Після тимчасового перебування в 1618—48 у складі Польщі остаточно перейшло до Росії але Андрусовському перемир'ю 1667 .
